- недостойний
- -а, -е.1) чого, з інфін. Який не заслуговує на щось, не вартий чого-небудь. || Який принижує чию-небудь гідність, несумісний з чиїмось достоїнством.2) Який не має потрібних позитивних якостей, не заслуговує на повагу; непорядний, безчесний. || у знач. ім. недосто́йний, -ного, ч. Непорядна людина. || Який виражає або свідчить про чиюсь непорядність. || заст. Уживається для навмисного самоприниження, щоби цим виразити, підкреслити повагу, ввічливе ставлення до співбесідника.3) Який не відповідає певному призначенню, певній ролі і т. ін.; непідходящий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.